Теоретико-методичні засади розвитку виразного мовлення майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів

Реклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - Культура мовлення та виразне читання - змістовий модуль 1 - тема 2 - Кафедра теорії і методики дошкільної освіти
 
 

 
 
Віртуальний зошит з курсу "Культура мовлення та виразне читання"
  Культура мовлення та виразне читання
Модульний контроль з курсу „Культура мовлення та виразне читання”

Змістовий модуль №1

Тема 2. Теоретичні засади культури мовлення та виразного читання

Семінарське заняття

План

  1. Вчення К. Станіславського про словесну дію. Його сутність.
  2. Лексичне значення слова. Значеннєва та смислова характеристика слова.
  3. Шари української лексики. Стилістична диференціація української лексики.
  4. Фігуральність українського мовлення. Тропи, їх характеристика.

Практичні завдання до семінарських занять

  1. Опрацюйте книгу М.А.Рибнікової „Очерки по методике литературного чтения” –М., 1963.
  2. Ознайомтесь з книгою О.Потебні „Естетика і поетика слова”. –К., 1985, скласти анотацію.
  3. Проаналізуйте праці К.Станіславського.// Станіславський К. Собр. Соч. В 8 т. Т. 3. 1989.
  4. Складіть анотацію та заонотуйте книгу Захави Б.Е. Мастерство актера и режиссера. М., 1973.

Запитання і завдання для самоконтролю

Завдання 1. Необхідною умовою досягнення високої професійної підготовки, педагогічної техніки, майстерності педагога є оволодіння основами теорії і практики мистецтва слова, виразного читання. Для чого вихователю необхідно володіти майстерністю мовлення? Свою думку обгрунтуйте. Наведіть конкретні приклади.

Завдання 2. К.Станіславський писав: „Ви не можете собі уявити, яким злом для творчого процесу є м’язова судома і тілесний затиск. Коли вони утворюються в головному органі, люди з прекрасним від природи звуком стають хрипливими чи втрачають здатність говорити... в кожному випадку затиски по –своєму спотворюють артиста і заважають йому грати, але найгірше, коли затиск охоплює обличчя і викривляє його, паралізує, змушує скам’янити міміку...”( Станіславський К. собр. соч. В 8 т. Т. 3. с. 132)

Як ви розумієте цей вислів вченого стосовно педагогічної діяльності вихователя дошкільного закладу? Як би ви реалізували пропозиції К.Станіславського у роботі з дошкільниками. Свою думку обґрунтуйте.

Завдання 3. Як ви розумієте зміст висловлювання Й. Мандельштама „тільки через метафору розкривається матерія, бо немає буття без порівняння, бо й саме буття – це порівняння”? (Мандельштам О.Е. Разговор о Данте. – М., 1967. с. 83). Як його можна трансформувати до теоретичних засад виразного читання в дошкільному закладі?

Завдання 4. Виразне читання один із головних засобів впливу на всебічний розвиток дітей через твори художньої літератури різних жанрів і безпосереднє слово вихователя.

Теоретичні засади виразного читання ґрунтуються на системі К.Станіславського, зокрема на його вченні про словесну дію. Розкрийте вимоги К.Станіславського до словесної дії. Які принципи покладено в основу системи К.Станіславського? Що спільного між акторською грою та виразним читанням в дошкільних закладах освіти?

Завдання 5. Дайте відповідь на запитання:

  1. Чому читання (мовлення) є однією з необхідних умов удосконалення майстерності вихователя?
  2. Що є спільного в роботі вихователя і артиста – читця?
  3. Розкрийте місце виразного читання в дошкільному закладі?
  4. Що повинен знати вихователь з основ теорії виразного читання?
  5. Поясніть різницю між художнім читанням і виразним читанням.

Завдання 6. Як ви розумієте слова Я.А.Коменського: „Що стосується мови, то вона розвивається граматикою, риторикою і поетикою” (Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія // Упоряд З.Н.Борисова. –К. Вища шк., 1990. –с. 11). Чи навчають дітей у сучасному дошкільному закладі риторики і поетики? Чи необхідні сучасним дітям ці вміння?

Завдання 7. Дайте визначення поняття „слово”. Назвіть найважливіші ознаки слова. Наведіть конкретні приклади.

Завдання 8. Розведіть поняття “смисл” і “значення” слова. Хто з психологів досліджував психологічну структуру слова? У значенні слова вченими виокремлюються два типи компонентів –емоційно-образні та логічні. Який компонент є визначальним у розвитку мовлення дітей дошкільного віку?

Завдання 9. В українській мові розрізняють декілька типів лексичних значень слів: однозначні слова ( переважно терміни) і багатозначні. Однозначними прийнято вважати слова, що мають одне лексичне значення, тобто називають тільки одну істоту і не мають інших лексичних значень. Крім однозначних або моносемічних (від грецьк - monos -один і sema- значення) слів, у мові наявні багатозначні слова, яким властива полісемія (від грецьк- poly - багато і sema значення). Які багатозначні слова ви знаєте? Наведіть приклади.

Завдання 10. Дайте відповідь на запитання:

  1. На які групи поділяється лексика?
  2. Наведіть, будь-ласка, приклади слів, які належать до активної та пасивної лексики.
  3. Стилістично лексика української мови поділяється на певні шари (або групи): загальновживану, суспільно-політичну, виробничо-професійну. Охарактеризуйте які слова належать до загальновживаної лексики? Які слова належать до емоційної лексики? Наведіть приклади емоційно-експресивної лексики, що вживається в народних (фольклорних творах).

Завдання 11. Прочитайте текст. Вставте пропущені слова.

Експресивна лексика - це сукупність слів, що виникли шляхом ..., яка посилює лексичне значення... ... значення слів експресивної лексики, виражається здебільшого за допомогою лексичних засобів мовлення – ...

Образне мовлення слід розглядати як полікомпонентний утвір, чинниками якого є: - психологічний – визначення образного мовлення як суб’єктивного відображення ...; - лінгвістичний (лексико-семантичний) – процес використання “у мовленнєвому спілкуванні мовних засобів, що набувають образного потенціалу шляхом ..., семантичного зрушення… смислових емоційно-естетичних нашарувань…; та естетичний – трактування мовлення як творчого процесу використання ... в єдності ... та ... аспектів.  Дайте визначення поняття „образне мовлення”.

Завдання 12. Лінгвістична гра „Метод словесних асоціацій”.

Мета гри- тренінг довготривалої пам’яті.

Перша група. Вибір словесних асоціацій не обмежується. Ведучий називає слово, студент відповідає асоціацією, що виникла в думці. Наприклад: телевізор – новий, кольоровий, працює, вимкнений.

Друга група. Вибір словесних асоціацій обмежений: у відповідь на слово, що промовляє ведучий, необхідно в якості словесної асоціації використовувати тільки прикметник.

Третя група. Вибір словесних асоціацій обмежений: у відповідь на слово, в якості словесної асоціації використовувати тільки дієслово.

Здійсніть рефлексію та саморефлексію виконання вправи. Результати запишіть.

Завдання 13. Дайте докладну характеристику засобів експресивності, що використовуються в мовленні. Наведіть конкретні приклади.

Завдання 14. Визначіть поняття „троп”. Охарактеризуйте тропи за загальноприйнятою у мовознавстві класифікацією. Наведіть конкретні приклади.

Завдання 15. Підготувати реферативну доповідь на тему „Збагачення словника дошкільників експресивною лексикою”. При підготовці доповіді послуговуватися першоджерелами з теми, та користуватися послугами електронної бібліотеки університету.

Завдання 16.

Лінгвістична гра  „Добери епітет”. Мета гри – розвиток творчої уяви (за методикою Д.Х.Вагапової).

Методичний коментар: творча уява має три рівні : початковий (студенти називають готові, існуючі в природі матеріали і явища), середній (пропонують предмети та явища, що підлягають впливу людини), високий (заснований на образному сприйнятті і максимально  відображують особисте, суб’єктивне відношення людини до явища, що називається)..

Хід гри: називають три слова: круглий, червоний, кислий. За п’ять хвилин треба назвати  5 та більше предметів та явищ, яким властиві всі три ознаки. Наприклад

Круглий

Червоний

Кислий

Помідори

Червоний м’яч, що облитий лимонним соком

Червона краватка, що викликає кислий настрій

Здійсніть рефлексію та саморефлексію виконання вправи. Результати запишіть.

Завдання з педагогічної практики

1. Розробіть папку  для батьків з теми „Книга в житті дитини”. 

2. В якій віковій групі можна використати цю гру? З якою метою? Складіть програмовий зміст, до цієї гри.

Гра „ Скажи який”. Вихователь називає слова (іменники), дитина добирає до них основні ознаки (прикметники). Наприклад: олівець – новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тонкий, міцний; листок – осінній, жовтий, сухий, гарний, маленький тощо.

Робота з художніми текстами

1. Уважно прочитайте вірш Т. Лисенка. Переставте  склади так, як треба, щоб вийшло правильно.  В якій віковій групі можна використати цей вірш. Складіть програмовий зміст.

Засобакали гавки,                    Забаранали беки.

Закицькали нявки,                    За зірки сховалось небо,

Зажабали кваки,                     Перестав усе як треба.

Закачкали кряки,

Закізкали меки,

  1. Прочитайте вірш З. Лазурень „Подарунок для матусі”

Маю ніжки-ходунці,                           Губки –ягідки вишневі,

Маю ручки –ляпунці,                           Щічки – як квітки рожеві,

Очі маю голубенькі,                            А волосся – льон тоненький

Носик трошки кирпатенький,                        Біле, біле та м якеньке

 

Туп, туп, туп,                                     Ручки, квітоньки збирають

Маленькі ніжки                                  Та в віночок заплітають

Покотились по доріжці,                     Понесу своїй матусі

                                                           Подарунок від Ганнусі.

Випишіть до зошита для практичних   експресивну та емоційно-забарвлену лексику за текстом вірша.

Дослідницька діяльність

Тема: Розуміння та вживання експресивної лексики за змістом казок

Мета: З'ясувати вміння вживати експресивну лексику за змістом казки

Завдання 1. Загадкова казка

Форма спілкування:  індивідуальна

Процедура виконання:  дітям пропонували наочність із зображенням казкових подій. Дитині треба було відгадати, яких героїв зображено на картинці, з якої вони казки та пригадати слова, якими їх описано в казці.

Експериментатор: :Діти, сьогодні ми з вами потрапимо в малюнковий казковий світ. Будь- ласка, подивіться, скільки у нашого Колобка є прекрасних малюнків із зображенням казок. Але, на жаль, ми з ним не можемо пригадати, з яких вони казок. Допоможіть нам, будь- ласка.

Завдання 2. Якого кольору твоя казка ?

Мета: З'ясувати вміння дітей за власним бажанням  використовувати експресивну лексику при словесному описі.

Форма спілкування: індивідуально-групова

Процедура виконання:  експериментатор: Діти, сьогодні Ви намалюєте казку, яка Вам найбільше подобається. У вас усіх на столах є альбомні аркуші, олівці, фарби. Дітям пропонувалося намалювати будь- яку подію із знайомої казки, потім описати зображене.

Завдання 3. Пригадай і розкажи

Мета: З'ясувати вміння дітей у процесі переказу використовувати мовні засоби - тропи.

Форма спілкування : індивідуальна

Процедура виконання: дитині пропонували назвати і розповісти улюблену казку. Під час переказу до індивідуальних протоколів вносились результати використання в мовленні експресивної лексики.

Показниками визначення рівнів вживання експресивної лексики слугували:кількість ужитих мовних експресивів (тропів) при описі казкових подій; емоційна експресивність висловлювання.

Результати досліду обчислюють за формулою

                                                                       К вжив = А (А1+А2+ …..) / В кт

К вжив  - коефіцієнт вживання експресивної лексики (тропів)

А – кількість експресивної лексики (тропів, що використовуються

А1,А2 – вибіркова частота

В кт – кількість експресивної лексики (тропів), що наявна в казковому тексті

Результати обчислень заносяться в таблицю

Відповідно  показник 2.2 – 3,7 вважається високим, 2,5 – 2,8 – достатнім, 0,7 –1,3 – середнім, 0,6 –2 – низьким, 0,4-0,8 – нульовим.

Таблиця

Коефіцієнт вживання експресивної лексики за змістом казок ( у %)

Групи

Коефіцієнт вживання лексики

Повтори

Епітети

Метафори

Гіперболи

 

 

 

 

 

відправити результати ви можете якщо зареєстровані на сайті