Теоретико-методичні засади розвитку виразного мовлення майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів

Реклама: хостинг в Украине бесплатно

 
   
   - © Руденко Юлія Анатоліївна - Культура мовлення та виразне читання - змістовий модуль 3 - тема 1 - Кафедра теорії і методики дошкільної освіти
 
 

 
 
Віртуальний зошит з курсу "Культура мовлення та виразне читання"
  Культура мовлення та виразне читання
Модульний контроль з курсу „Культура мовлення та виразне читання”

Змістовий модуль №3

Тема 1. Особливості читання творів різних жанрів

Практичне заняття

План

  1. Специфіка читання оповідання.
  2. Вимоги до виразного читання казки.
  3. Завдання вихователя під час читання віршів.
  4. Байка. Попередня робота над текстом байки. Виразне читання байки.

Завдання до практичного заняття

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання:

  1. Чим зумовлюється специфіка виразного читання оповідання?
  2. Розкрийте специфіку виразного читання оповідання від третьої особи. Поясніть форми авторської розповіді і передачу (відтворення експресивності кожної з цих форм).
  3. У чому полягає специфіка читання оповідання від першої особи? Чим відрізняється передача експресивності в цій формі авторського змалювання від попередньої і що при цьому треба враховувати вихователю?
  4. Підготуйте для читання й аналізу з дітьми оповідання у формі авторського змалювання дійсності від третьої і першої особи за власним вибором із читанок чи інших джерел.
  5. Які специфічні особливості казки відрізняють її від оповідання та враховуються в процесі виразного читання?
  6. Що треба знати щодо змісту й форми під час підготовки її для виразного читання?
  7. Які вимоги ставляться до виразного читання казки?
  8. У чому виявляється правильне відтворення характерних особливостей дієвих осіб казки (позитивних і негативних)?
  9. Підготуйте для читання й аналізу тексту з дітьми казку за власним вибором.
  10. Чим зумовлюється специфіка виразного читання віршів?
  11. Що спільного і відмінного в читанні віршів порівняно з іншими жанрами (казка, оповідання, байка)?
  12. Які першорядні завдання вихователя дошкільного закладу під час читання віршів?
  13. Що повинен враховувати вихователь під час виразного читання силабічних і тонічних віршів?
  14. Підготуйте для читання та аналізу з дітьми вірші (для кожної вікової групи).
  15. Чим відрізняється жанр байки від казки та інших жанрів?
  16. Що треба враховувати вихователю при підготовці байки для виразного читання?
  17. Які вимоги ставляться до читання моралі байки?

Завдання 2. Складіть конспекти занять з художнього читання і розповідання в різних вікових групах.

Завдання 3. Розробіть лексико-граматичні вправи для роботи з текстами казок. До кожної казки 2-3 вправи.

Завдання 4. Опрацюйте методичну літературу (статті у фахових журналах „Дошкільне виховання”, „Дошкольное воспитание”, „Палітра педагога”, „Джміль”) за темою розділу. Складіть анотації до статей за алфавітним покажчиком.

Завдання 5. Опрацюйте і законспектуйте статті в наукових часописах „Наука і освіта”, „Науковий вісник” з проблеми виразного читання творів різних жанрів.

Завдання 6. Розробити зміст педагогічної консультації для батьків з питань виразного читання творів різних жанрів.

Завдання 7. Розробити каталог сучасних українських дитячих книг українською мовою. Скласти анотації до кожної з них.

Завдання 8. Які види силабо-тонічного вірша ви знаєте? Які з них використовують у роботі з дошкільниками? Наведіть приклади.

Завдання 9. Проаналізуйте програму та методичні рекомендації для вихователів дошкільних закладів освіти „Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” Одеса 1999. –с 57-72; А.Богуш „Мовленнєвий компонент дошкільної освіти” –Одеса, 2004. Результати аналізу занесіть до таблиці

Назва розділу

Назва підрозділу

Зміст розділу

Вікова група

Вміння на кінець року

Критичні зауваження та побажання

Завдання 10.   Прочитайте оповідання В.Сухомлинського „Лялька під дощем”.  Чим зумовлюється специфіка виразного читання оповідання? Прочитайте оповідання з урахуванням усіх правил читання оповідання. Розставте в оповіданні паузи, логічні наголоси.

В.Сухомлинський

                                   Лялька під дощем

Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувалися чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ.

Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі, йде дощ. Ой горе, що ж таке?-  На лавці, під дощем лежить її лялька Зоя.

Зіна встала з ліжка, тихо відкрила двері, побігла на подвір’я. Дощ миттю змочив її сорочечку. Вона побігла до лавки, взяла Зою, пригорнула її до грудей.

Коли Зіна відкрила двері, мама включила світло і широко відкритими очима дивилася на порожнє ліжко.

Побачивши Зіну з притуленою до дитячих грудей лялькою, мама перевела дух.

Вона взяла рушник, витерла Зіну, переодягла в суху сорочку. Давши рушник, сказала:

    1. Витри ж і Зою... Як же ти її забула на лавці?
    2.   Ніколи більше не буде цього, матусю...

Завдання з педагогічної практики

  1. Складіть картотеку збірок оповідань, казок, віршів, байок наявних у дошкільному закладі.
  2. Розробіть сценарій „Свята казки” для старшої групи.
  3. Проаналізуйте плани виховної роботи вихователів за минулий рік. Яка попередня робота над текстами байок планується в дошкільному закладі? Свої спостереження занесіть до таблиці:

Вікова група

Назва байки

Мета

Попередня робота

Форми роботи

Мовленнєві завдання за текстом байки

місяць

квартал

Робота з художніми текстами

  1. Прочитайте текст казки

Коза – дереза

Купив дід на базарі козу.

Привіз її додому, а рано, на другий день, посилає дід старшого сина ту козу пасти.

Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт став догонити, а дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, тільки бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку,— тільки пила, тільки й їла!

От дід розсердився на сина, що він погано худоби доглядає, та й прогнав його.

На другий день посилає другого сина — меншого. Пас, пас хлопець козу аж до вечора та й став гонити додому.

Тільки став до воріт догонити, а дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку,— тільки пила, тільки й їла!

От дід і того сина прогнав.

На третій день посилає вже жінку. От вона погнала козу, пасла весь день; ввечері стала догонити до двору, а дід уже стоїть на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок, ухопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку,— тільки пила, тільки й їла!

От той дід так уже розсердився, прогнав і бабу. На четвертий день погнав він уже сам козу, пас увесь день, а ввечері погнав додому і тільки надігнав на дорогу, а сам навпростець пішов; став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонька моя мила, кізонька моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку,— тільки Нила, тільки й їла!                     

От тоді дід розсердився, пішов до коваля, висталив

ніж, став козу різати, а вона вирвалася та й утекла в ліс. У лісі бачить коза зайчикову хатку,— вона туди вбігла та й заховалась на печі.

От прибігає зайчик, коли чує — хтось є в хатці. Зайчик і питається:

— А хто, хто в моїй хатці?

А коза сидить на печі та й каже:

        Я коза-дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,—                   

Тут тобі й смерть!

            От зайчик злякавсь, вибіг з хатки, сів під дубком. Сидить та плаче. Коли йде ведмідь та й питається:

— Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, ведмедику, не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить? А ведмідь:

— От я його вижену! Побіг до хатки:

— А хто, хто в зайчиковій хатці? А коза з печі:

        Я коза-дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

            Хвостиком замету,—                   

            Ведмідь і злякався.

— Ні,— каже,— зайчику-побігайчику, не вижену — боюсь.

От і знов пішов зайчик, сів під дубком та й плаче. Коли йде вовк і питається:

— А чого це ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, вовчику-братику, не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить? А вовк:

— От я його вижену!

— Де тобі його вигнати! Тут і ведмідь гнав, та не вигнав.

— Отже, вижену!                       

Побіг вовк до хатки та й питається:

— А хто, хто в зайчиковій хатці? А коза з печі:

       Я коза-дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,       

Сколю тебе рогами,                          -

Ніжками затопчу,   

Хвостиком замету,—

Тут тобі й смерть!

Вовк і злякався.

— Ні,— каже,— зайчику-побігайчику, не

вижену — боюсь.   

Зайчик ізнов пішов, сів під дубком та й плаче. Коли біжить лисичка, побачила зайчика та й питається:

— А чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, лисичко-сестричко, не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить? А лисичка:

— От я його вижену!

— Де тобі, лисичко, його вигнати! Тут і ведмідь гнав — не вигнав, і вовк гнав, та не вигнав, а то ти!

— Отже, вижену!

Побігла лисичка до хати та:

— А хто, хто в зайчиковій хатці? А коза з печі:

Я коза-дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,—                   

 От лисичка теж злякалась.

— Ні,— каже,— зайчику-побігайчику, не вижену—боюсь.

Пішов зайчик, сів під дубком та й знову плаче. Коли це лізе рак-неборак та й питається:

— Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить?     А рак:

— От я його вижену!

— Де тобі його вигнати! Тут ведмідь гнав, та не вигнав, і вовк гнав, та не вигнав, і лисиця гнала, та не вигнала, а то ти!                        

— Отже, вижену!

От поліз рак у хатку та й питається:

— А хто, хто в зайчиковій хатці? А коза з печі:

        Я коза-дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,—                   

А рак усе лізе та лізе, виліз на піч та:

А я рак-неборак,

Як ущипну — буде знак!            

Та як ущипне козу клешнями!.. Коза як замекає, та з печі, та з хати — побігла, тільки видко! 

От зайчик радий, прийшов у хатку та так уже ракові дякує! Та й став жити в своїй хатці.

            Підготуйте текст казки до виразного читання. Випишіть всі лексичні засоби створення експресивності в тексті. Які позамовні засоби експресивності можна використати під час показу цієї казки.

відправити результати ви можете якщо зареєстровані на сайті